Урок №20 Тема. Початок Національно-визвольної війни. Битви 1648 —поч. 1649 рр.

Тема. Початок Національно-визвольної війни. Битви  1648 —поч. 1649 рр.
Мета: охарактеризувати й дати оцінку основним подіям Національно-визвольної війни 1648 — поч. 1649 років, визначити їх значення; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати та порівнювати їх, робити висновки, визначати значення історичних подій, висловлювати свою думку щодо них, складати хронологічну таблицю;

Сприяти вихованню  національної  самосвідомості, патріотизму та поваги до державотворчих традицій.
Основні події: битва під Жовтими Водами, битва під Корсунем, Пилявецька битва, облога Львова і Замостя.
Обладнання: карта «Військові походи Богдана Хмельницького», контурна карта, картки з документами та ілюстраціями битв, мультимедіа для перегляду відео.

Тип уроку: комбінований урок.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• показувати напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни, місця найголовніших битв;
• визначати хронологічну послідовність основних подій;
• давати характеристику основним подіям Національно-визвольної війни, пояснювати їх значення;
• удосконалити вміння працювати з історичними джерелами, аналізувати та порівнювати їх, робити висновки, визначати значення історичних подій, висловлювати свою думку щодо них, складати хронологічну таблицю.

Структура уроку

І. Організація навчальної діяльності учнів

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

    1.Битва на Жовтих Водах

    2.Перемога під Корсунем

    3.Пилявецька битва

    4.Визвольний похід козацького війська в Галичину

    5. Програма розбудови Української козацької держави  

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності учнів

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Евристична бесіда
1. Назвіть причини Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої.
2. Коли вона розпочинається і хто її очолив?
3. Визначте рушійні сили війни та її характер.
4. Який суспільний стан відігравав провідну роль у ході визвольної війни?
5. Яких заходів уживав Хмельницький у підготовці до війни?
6. З якою метою він уклав угоду з кримським ханом? Чому саме з ним?
7. Як ви вважаєте, якими мотивами керувався Б. Хмельницький, коли розпочинав підготовку до війни — особистими чи загальнонаціональними? Свою відповідь обґрунтуйте.
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь (розповідь супроводжує показом на карті). Приготування Б. Хмельницького до війни не були таємницею для польського командування, яке за будь-яку ціну намагалося не допустити розгортання повстання.
 У квітні 1648 р. польське військо отаборилося між Корсунем і Чигирином. На чолі його стояли коронний гетьман Микола Потоцький та польний гетьман Мартин Калиновський. Головнокомандувач М. Потоцький вирішив розгромити повстанців на Запорожжі.

IV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

    1.Битва на Жовтих Водах

Заслуховується повідомлення учня про битву на Жовтих Водах, яке супроводжується показом на карті.

Після прослуховування про хід битви учні відповідають на питання:

-         Куди прибули козаки Ф.Джеджалія? (до табору Хмельницького)

-         Куди відступили залишки польських військ? (до урочища Княжі Байраки)

-         Куди рушило після перемоги  під Жовтими Водами військо Богдана Хмельницького? (до Корсуня, де була розташована ставка коронного польського гетьмана)

 2.Перемога під Корсунем

Заслуховується повідомлення учня про битву під Корсунем, яке супроводжується показом на карті.

Після прослуховування про хід битви учні відповідають на питання:

-         Хто з козацьких ватажків і де влаштував полякам засідку? (М.Кривоніс в урочищі Горохова Діброва).

-         Чим закінчилася битва? (нищівною поразкою поляків та полоном їх гетьманів).

-         Як ви думаєте, чому українському війську вдалося перемогти в цій битві?

-         Як у даній битві проявився військовий хист і талант Богдана Хмельницького як полководця.

-          Визначте наслідки цієї битви для України і для Польщі.

Перегляд відео про дані битви

битва під Жовтими Водами

битва під Корсунем

Учител ь. Перемоги на Жовтих Водах і під Корсунем стали сигналом для розгортання національно-визвольних повстань українського народу по всій території України. Перебуваючи в Білій Церкві, Б. Хмельницький посилає по всій Україні козацьких ватажків з універсалами, звертаючись знову до українського населення із закликами братися за зброю. Всенародна боротьба швидко розповсюдилася по всій Наддніпрянщині.  До кінця липня було визволено з-під влади Польщі Лівобережну Україну, а до кінця серпня — велику частину Правобережжя. У вересні 1648 р. сторони провели переговори, але вони були безрезультатними. Тому воєнні дії знову відновилися.

Діти поділяються на групи і, працюючи з картою, схемами битв, документами та ілюстраціями битв, розглядають початок Національно-визвольної війни та події 1648–1649 рр. На все їм відводиться 5–6 хв.
На опрацювання в групах виносяться питання:
1-а група. Битва під Пилявцями

2-а група.. Облога Львова
3-я група.. Облога Замостя.
4-а група.. Програма розбудови Української козацької держави

1-а група. Битва під Пилявцями

Документ Із «Літопису Самійла Величка» про битву під Пилявцями
«Поляки тоді налічували добірної кінної воєнної шляхти, в багатих і знаменних уборах, із численними скарбами... тридцять тисяч. Людей ободових при валках та обозах, озброєних мушкетами, було сто тисяч із лишком.
Тим часом поляки одержали звістку, що Хмельницький з усім військом потягся під Пиляву, сподіваючись узяти шляхетський скарб. Коли поляки дійшли до Пиляви, то застали вже тут, на другому березі річки Пиляви, багнистої і важкої до здобуття, Хмельницького. Той стояв зі своїми обозами на тамтешніх великих горбах і пагорбках. Поляки тут належно не влаштувалися і після однієї та другої військових спроб проти Хмельницького втратили сміливість та військову вигадку. А в четвер 14 вересня, після удару Хмельницького, майнули навтьоки. Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі обози з численними пребагатими скарбами і статками, залишивши їх на користь Хмельницькому. Вони втратили тоді й кільканадцять тисяч свого війська, хоч Хмельницький мав під Пилявою свого козацького війська 5002, а Тугай-бей тільки 5000. Але Хмельницький на пострах полякам перебрав багатьох козаків по-татарському в бурнуси й вивернуті кожухи. Тим він одурив поляків і, наповнивши їхні серця страхом, примусив... тікати без пам’яті». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. —Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 115)
Документ 4. М. Аркас про битву під Пилявцями
«Польське військо стояло табором біля річки Пилявки на Волині.
Над ними було аж три начальники: князь Заславський, князь Конєц- польський і князь Остророг. Усі ці князі були великі пани, але нікчемні вояки, і козаки сміялися з них: «Зібралися перина, дитина та латина козаків воювати». Заславського прозвали «периною» за те, що був ніжний і тендітний; Конєцпольського — «дитиною», бо був ще молодий (ледве 20 літ мав), а Осторога — «латиною» — за його вченість. Під їхні корогви зібралося коло 60 000 самої шляхти, а з ними без числа челяді й возів з усяким панським добром. Пани виїхали на війну, як на якийсь бенкет, попривозили з собою усяких напитків та наїдків, перини, подушки, дорогі килими; повбиралися всі у шовки та оксамити, попривозили срібних та золотих кубків, чарок, таців... Бенкетували й гуляли, наче у себе дома. «Нащо нам гармати, — вигукували п’яні пани, — коли ми розженем усе се хлопство канчуками! Не помогай, Боже, ні нам, ні козакам, тільки дивися, як ми трощимо се бидло!»
...Хмельницький довго морочив поляків, щоб діждатися, поки підійдуть інші полки та Кримський хан. ...Аж ось надійшла допомога від хана. ...Щоб полякам здалося, що татар прийшло багато, він звелів полкові Кривоноса вивернути кожухи і, гукнувши «Аллах!», ускочити в польський табір. ...Се так налякало поляків, що вони з переляку не знали, що й почати: усяк командував, робив по-свойому, ладу не було ніякого». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 60–61)

Завдання

1. Порівняйте ці два документи. Чи однаково в них характеризується битва під Пилявцями?
2. Складіть розповідь про цю битву.
3. Якими були результати битви?

битва під Пилявцями

2-а група.. Облога Львова

Документ  М. Аркас про облогу Львова
«Хмельницький обложив навкруги Львів і почав стріляти з гармат. З такими потугами, які були у Хмельницького, йому легко було опанувати містом, та йому зовсім не треба було — він із Волині прийшов сюди, аби не стояти на одному місці. Саме тоді на сеймі обирали нового короля, Хмельницький нетерпляче чекав того вибору. Два тижні простояв Хмельницький під Львовом. Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки приступали то з того, то з того боку. Бомбою з гармати запалено жидівську синагогу, пожежа розкинулася геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і згодилися піддатися; послали послів до Хмельницького, просили помилувати Львів. Хмельницький сказав, що для українців львівських помилує, але нехай заплатять 200 000 червінців викупу. Просили зменшити окуп — не зменшив, бо обіцяв ті гроші Тугай-беєві. Заплатили таки — то грішми, то річами коштовними, ще й обід козакам справили». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 62)
Завдання
1. З якою метою здійснив Хмельницький облогу Львова?
2. Складіть розповідь про облогу Львова козацькими військами, використовуючи документ та ілюстрацію.

3-я група.. Облога Замостя.
Документ М. Аркас про облогу Замостя
«14 жовтня козаки з-під Львова пішли під Замостя на саму границю України. У Замості стояло 10 000 війська, що зібрав Вишневецький. З тим військом, що мав Хмельницький, він міг би взяти ту кріпость без клопоту, але він аж три тижні простояв тут та удавав, що облягає — все дожидався вибору короля. Нарешті приїхав аж 17 листопада посол од нового короля. Вибрали Яна-Казимира. Він сповіщав Хмельницького про свій вибір, обіцяв всякі полегшення козакам і вірі православній, та просив Хмельницького перш за все відступити від Замостя. Хмельницький виявляв велику радість, казав стріляти з гармат і сказав, що зараз їде на Україну, сповняючи волю нового короля. Із Замостя узяв невеликий окуп, всього  20 000 злотих, і повернув на Україну. (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 63)
Завдання
Для істориків завжди залишалося загадкою, чому Хмельницький, який у даний момент міг не тільки взяти Замостя, а й піти далі і знищити Річ Посполиту, вирішив пристати на пропозицію Яна-Казимира і повернути на Наддніпрянщину. А як ви думаєте, чому Богдан Хмельницький вчинив саме так? Свою відповідь обґрунтуйте.

4-а група.. Програма розбудови Української козацької держави

- учні працюють з текстом підручника ст.113 та визначають основні завдання програми

Учитель заслуховує відповіді учнів, узагальнює їх та пропонує учням позначити битви на контурних картах.

Перегляд відео про дані події.

V. Узагальнення та систематизація знань
Робота з таблицею
Проставте в таблицю номери тверджень, які стосуються битв Національно-визвольної війни.

Битва під Жовтими Водами	Битва під Корсунем	Битва під Пилявцями	Облога Львова	Облога Замостя

1. Загони Хмельницького разом із ординцями під керівництвом Тугай-бея вирушили назустріч полякам.
2. Козаки вимагали від поляків видати їм Я. Вишневецького та О. Конєцпольського.
3. Перехід реєстрових полків на бік Хмельницького.
4. Козаки сміялися з поляків: «Зібралися перина, дитина та латина козаків воювати».
5. Вирішальний бій відбувся 6 травня.
6. Польськими військами командував Стефан Потоцький.
7. Створення шляхетського ополчення із німецьких, голландських та французьких найманців.
8. Боротьба розгорталася за греблю через річку Ікву.
9. Польський табір був оточений та атакований козаками в урочищі Горохова Діброва.
10. Хмельницький запросив 2 00 000 червінців викупу.
11. Хмельницький взяв викуп 2 0 000 злотих.
12. Поляком довелося постояти всю ніч у бойовому порядку.
13. Взяття в полон коронних гетьманів М. Потоцького і М. Калиновського.
14. Після цієї битви війська Хмельницького повернули на схід.
15. Польське військо відступало у паніці, покидавши зброю.
16. Початок переговорів з польським урядом.
17. Загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок.
18. Хмельницький чекав вибору нового короля в Польщі.
19. 20-тисячне польське військо було знищене.
20. Укладення перемир’я з новообраним польським королем Яном ІІ Казимиром.

VI. Підсумки уроку

Учитель:. Події 1648 – 1649 рр. мали характер національно-визвольної, антифеодальної революції, що охопила всі соціальні верстви населення. Підсумки двох років боротьби давали можливість почати будівництво Української держави.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати § 15 ст.104 -107 та §16,  записати дати та наслідки  вивчених битв.

Творче завдання «Опишіть одну із битв Національно-визвольної війни від імені її учасника».